Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 No 996-XIV.

ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ІНВЕСТГРУП" здійснює діяльність на підставі Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" та Ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів ( діяльності з управління активами) виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку номер рішення №2163 від 22.12.15. Товариство є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги на фондовому ринку (ринку цінних паперів) та є членом Української асоціації інвестиційного бізнесу. ІСІ, активи яких перебувають в управлінні ТОВ "КУА "ІНВЕСТГРУП": Пайовий венчурний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу "Інтерінвест".

Основні функції компанії з управління активами: створення пайових інвестиційних фондів; управління активами ІСІ та забезпечення поточної діяльності ІСІ; аналіз ринку цінних паперів, нерухомості та інших ринків, інструменти яких перебувають у складі активів ІСІ, пошук нових об'єктів для інвестицій; регулярна переоцінка активів, оформлення договорів придбання і продажу активів, підготовка звітності до державних контролюючих органів. На даному етапі розвитку бізнесу з управління активами в Україні більшість інвестиційних компаній є частиною великих фінансово-промислових груп. ТОВ "КУА " ІНВЕСТГРУП" не входить ні в одну з таких груп і є самостійним учасником ринку, що дозволяє діяти абсолютно неупереджено і виключно в інтересах клієнтів. Винагорода Компанії повністю залежить від результатів діяльності, що дозволяє бути повністю зацікавленими в зростанні активів і збереження репутації надійної фінансової структури.

- Загальні збори учасників Товарства - Вищий орган управління Компанії; - Управління поточною діяльністю Товариства здійснюється виконавчим органом - Директором Товариства. Директор Товариства - Галюк Наталія Степанівна. Прямі родичі пов'язаності не мають. - Ревізійна комісія (Ревізор) - контрольний орган Компанії, який здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Правління; - Служба внутрішнього аудиту - посадова особа, що проводить внутрішній аудит (контроль) Компанії, яка призначається за рішенням Наглядової Ради Компанії, підпорядковується та звітує перед нею. Служба внутрішнього аудиту (контролю) Компанії організаційно не залежить від інших підрозділів Компанії. Директор - Галюк Н.С.

- Економічне середовище в Україні

Станом на 31 грудня 2025 року Компанія здійснює діяльність в умовах економіки України, яка продовжує перебувати під впливом збройної агресії та режиму воєнного стану. Кількість професійних учасників ринку капіталу протягом 2025 року помірно зменшувалася (з 279 КУА у 2024 році до 267 КУА станом на кінець 2025 року), водночас кількість інститутів спільного інвестування продовжувала зростати. Попри значну невизначеність, фінансовий сектор України загалом демонструє стійкість, зокрема завдяки реалізації державою Оновленої стратегії розвитку фінансового сектору.

За даними Національного банку України, інфляційні процеси у 2025 році залишалися контрольованими, хоча й зазнавали впливу логістичних та енергетичних ризиків. НБУ продовжував реалізацію політики керованої гнучкості обмінного курсу та поступового пом'якшення валютних обмежень, одночасно застосовуючи заходи з контролю за рухом капіталу. Україна активно залучала грантове та кредитне фінансування в межах програми Ukraine Facility, що сприяло підтримці ліквідності державного бюджету та стабільності фінансової системи.

У 2025 році діяльність компаній з управління активами зазнавала регуляторних змін з боку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Зокрема, вносилися зміни до нормативно-правових актів у сфері спільного інвестування, у тому числі щодо договорів управління активами корпоративних інвестиційних фондів, здійснювалося регулювання функціонування фондового ринку, реєстрація випусків акцій та інвестиційних сертифікатів нових фондів, а також скасування окремих реєстрацій.

Регуляторні дії НКЦПФР також стосувалися порядку звітування та розкриття інформації, оцінки активів і здійснення пруденційного нагляду. З 28 серпня 2025 року було відновлено обов'язок щодо розкриття регульованої інформації. З 1 листопада 2025 року набрали чинності зміни до порядку подання звітності до НКЦПФР (Рішення № 09/21/2902/К03), спрямовані на цифровізацію процесів та гармонізацію з вимогами Європейського Союзу. Станом на 31 грудня 2025 року застосовується нова редакція Положення про порядок визначення вартості чистих активів ІСІ № 1336, що набрала чинності з 01 листопада 2025 року та уточнює механізми оцінки активів в умовах обмеженої ліквідності ринку. Крім того, протягом 2025 року НКЦПФР впровадила оновлені пруденційні нормативи ліквідності для професійних учасників ринків капіталу.

У зв'язку з тим, що Україна продовжує перебувати під впливом збройної агресії та режиму воєнного стану, ризики та невизначеність залишаються суттєвими для діяльності Компанії/Фонду і станом на 31 грудня 2025 року. Це, зокрема, стосується питань визначення справедливої вартості фінансових інструментів та оцінки кредитних ризиків. Як і в попередньому звітному періоді, оцінка справедливої вартості окремих фінансових активів ускладнена через обмежену кількість активних ринків для певних видів цінних паперів. Компанія продовжує здійснювати оцінку очікуваних кредитних збитків відповідно до вимог МСФЗ 9, враховуючи специфічні умови воєнного стану, макроекономічні фактори, а також ризик дефолту дебіторів, емітентів боргових цінних паперів і банківських установ.

Очікується, що у 2026 році діяльність інституційних інвестиційних фондів (ІІФ) в Україні перебуватиме під впливом подальшого вдосконалення регуляторних вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), зокрема щодо звітності та аудиту, адаптації до стандартів Європейського Союзу, а також змін до законодавства, що регулює ринки капіталу, у тому числі можливого оновлення методики розрахунку вартості чистих активів та потенційного розширення санкційного режиму.
НКЦПФР продовжує адаптацію біржової інфраструктури та діяльності ІІФ до європейських стандартів, що може вимагати від фондів та компаній з управління активами впровадження додаткових підходів до систем управління, внутрішнього контролю, звітності та управління ризиками.

Незважаючи на зазначені виклики, керівництво Компанії вважає, що застосовані облікові оцінки та судження є обґрунтованими та відображають наявну інформацію станом на дату складання фінансової звітності. Компанія/Фонд продовжує здійснювати моніторинг змін у макроекономічному середовищі, регуляторному полі та на фінансових ринках, а також оцінювати їх потенційний вплив на фінансовий стан, результати діяльності та вартість чистих активів.

З 01.01.2023 року відповідно до Рішення НКЦПФР №1221 від 29.09.2023 "Щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках"  та Рішення НКЦПФР №314 від 23.04.2022р. "Про подання професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків звітних даних та інших відомостей до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час воєнного стану" (зі змінами) для вимірювання  та оцінки ризиків професійної діяльності Товариство здійснює розрахунок нормативу ліквідності активів.

Протягом звітного періоду Товариство дотримувалося встановлених вимог до нормативу ліквідності. Наводимо значення розрахованого нормативу ліквідності, поданого в складі звітних даних до НКЦПФР станом на кінець кожного місяця:

Компанія дотримується відповідних пруденційних нормативів.

Керівництво Товариства визнає, що діяльність Товариства пов'язана з ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб'єктивних чинників та об'єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності. Ринковий ризик включає валютний ризик, відсотковий ризик та інший ціновий ризик. Управління ризиками керівництвом Товариства здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом'якшення. Управління ризиками є сукупністю обраних Товариством управлінських заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети управління ризиком і допомагає сконцентрувати зусилля і ресурси на найоптимальніших варіантах рішення при здійсненні Товариством діяльності з торгівлі цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. Метою управління ризиком є сприяння підвищенню вартості власного капіталу Товариства, одночасно забезпечуючи досягнення цілей зацікавлених сторін, а саме: - клієнтів та контрагентів Товариства; - керівних органів управляння Товариством; - працівників Товариства; - інших сторін (суб'єктів). Метою політики управління ризиками є виявлення, аналіз та управління ризиками, яких зазнає Товариство, встановлення прийнятних лімітів ризику та впровадження засобів контролю ризиків, а також здійснення постійного моніторингу рівнів ризиків та дотримання встановлених лімітів з боку регуляторного органу України. Діяльність Компанії у сфері управління ризиками спрямована на забезпечення досягнення стратегічних цілей Товариства, збільшення прибутковості за умов дотримання інтересів усіх зацікавлених сторін. Основними цілями Компанії у сфері управління ризиками є: - забезпечення реалізації стратегії розвитку Товариства; - своєчасна адаптація Компанії до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі; - забезпечення ефективного функціонування Товариства, його стабільності.

Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом'якшення цінового ризику Товариство використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком. За інвестиційними активами, оціненими за 3-м рівнем ієрархії, аналіз чутливості до іншого цінового ризику Товариство не здійснювало відповідно до п. 27 МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації". У звітному періоді Товариство не володіло акціями та іншими фінансовими інструментами, чутливими до іншого цінового ризику.

Ризик ліквідності - ризик того, що Товариство матиме труднощі при виконанні зобов'язань, пов'язаних із фінансовими зобов'язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу.

Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов'язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Відсотковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Товариства усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Товариства, так і на справедливу вартість чистих активів.

Активи, які наражаються на відсоткові ризики

Можлива зміна справедливої вартості боргових фінансових інструментів з фіксованою відсотковою ставкою розрахована як різниця між дисконтованими грошовими потоками за діючою ставкою та дисконтованими грошовими потоками у разі зміни відсоткової ставки за кожним фінансовим інструментом. За звітний період керівництво оцінює ці ризики як 0.

Валютний ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів. Для мінімізації та контролю за валютними ризиками Товариство контролює частку активів, номінованих в іноземній валюті, у загальному обсягу активів. Оцінка валютних ризиків здійснюється на основі аналізу чутливості. У звітному періоді Товариство не володіло фінансовими інструментами, номінованими у іноземній валюті, отже валютний ризик не виникав.

Кредитний ризик - ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації та дебіторська заборгованість.

Основним методом оцінки кредитних ризиків керівництвом Товариства є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги, фінансова звітність контрагентів та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов'язання. Товариство використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

- ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;
- ліміти щодо боргових зобов'язань одного контрагента (або асоційованою групою);
- ліміти щодо розміщення депозитів у банках.

У звітному періоді Товариство не мало фінансових активів, які б були прострочені або знецінилися.

На думку керівництва Товариства, виходячи з наявних обставин та інформації, кредитний ризик для дебіторської заборгованості Товариством визначений як дуже низький , тому кредитний збиток не визнаний (нижче рівня суттєвості).

Станом на 31.12.2025  року Товариство має  депозит у розмірі 6352 тис. грн. зі строком повернення 15.03.2026 року. Очікуваний кредитний збиток при оцінці цього активу на дату балансу визнаний Товариством таким, що дорівнює нулю, а депозит відображено у складі поточних фінансових інвестицій.

До заходів мінімізації впливу кредитного ризику Товариство відносить:

- встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах;
- диверсифікацію структури активів;
- аналіз платоспроможності контрагентів;
- здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах Товариства простроченої дебіторської заборгованості.

У Товариства для внутрішньої системи заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків створені: система управління ризиками, внутрішній аудит (контроль).

Товариство використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

- ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;
- ліміти щодо боргових зобов'язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою);
- ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою;
- ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами .

Ринковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв'язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів. Товариство наражатиметься на ринкові ризики у зв'язку з інвестиціями в акції, облігації та інші фінансові інструменти.

Інший ціновий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку. Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом'якшення цінового ризику Товариство використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком. За інвестиційними активами, оціненими за 3-м рівнем ієрархії, аналіз чутливості до іншого цінового ризику Товариство не здійснювало відповідно до п. 27 МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації". У звітному періоді Товариство не володіло акціями та іншими фінансовими інструментами, чутливими до іншого цінового ризику. Відсотковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Товариства усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Товариства, так і на справедливу вартість чистих активів.

Не відбувалось

Продовження діяльності з управління активами. Вартість активів інституційних інвесторів під управлінням емітента постійно зростає та показує тенденцію до подальшого збільшення.

Склад учасників, які володіють часткою в Статутному капіталі Товариства:

Інформація станом на 31.12.2025  р.

Товариство не має власного корпоративного кодексу

У своїй дiяльностi ТОВ "КУА " ІНВЕСТГРУП" дотримується Кодексу Української Асоцiацiї Iнвестицiйного Бiзнесу. Факти недотримання Кодексу вiдсутнi. Текст Кодексу доступний для ознайомлення на сайтi УАIБ http://www.uaib.com.ua/about_uaib/internal_docs/statut.html. Фактiв недотримання Кодексу немає.

Не застосовувалась практика корпоративного управлiння понад визначенi законодавством вимоги.

З метою удосконалення системи управління ризиками, контролю та корпоративного управління; для забезпечення надійності та ефективності системи внутрішнього контролю на ТОВ "КУА "ІНВЕСТГРУП створена служба внутрішнього аудиту, діяльність якої регламентована "Положенням про службу внутрішнього аудиту (контролю)", затвердженого Загальними зборами учасників (Протокол №31 від  04.07.2014 року).

Посадова особа, що проводить внутрішній аудит (контроль) Компанії (далі - внутрішній аудитор) є Службою внутрішнього аудиту (контролю) Компанії.

Внутрішній аудитор призначається Загальними зборами акціонерів (вищим органом управління) Компанії з метою оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю Компанії, в цілях надання Загальним зборам (вищому органу управління) Компанії та керівництву Компанії необхідної підтримки (сприяння) у виконанні їх обов'язків з досягнення мети діяльності Компанії

Діяльність відділу внутрішнього аудиту Компанії у 2025 році направлена на перевірку й оцінку адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання призначених обов'язків співробітниками Компанії, надання незалежної оцінки системи внутрішнього контролю, встановленого контролю за ризиками, зменшення ризиків у проведенні операцій, пов'язаних з раціональним та ефективним використанням ресурсів Компанії.

Власники Товариства беручи участь у Зборах, здiйснюють таким чином своє право на участь в управлiннi справами Товариства i контролюють його дiяльнiсть.

- Загальні збори учасників Товарства - Вищий орган управління Компанії;

Власники Товариства беручи участь у Зборах, здiйснюють таким чином своє право на участь в управлiннi справами Товариства i контролюють його дiяльнiсть.

Реалiзацiя управлiнських функцiй акцiонером здiйснюється голосуванням на загальних зборах Товариства. Затверджується Річний звiт Компанiї за рiк. Приймається рiшення про розподiл прибутку (покриття збиткiв) за рiк та розгляд питання про нарахування дивiдендiв. Затверджуються основні напрямки дiяльностi Компанiї у наступному роцi.

Власники - юридичні особи Компанії: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Котор" - частка в статутному фонді (капіталі) компанії з управління активами 100 %; Юридичні особи, які володіють більш ніж 20% статутного фонду юридичних осіб - засновників Компанії: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпіус" - частка у статутному Фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Котор" - 100 %; Особи, які володіють більш ніж 20% статутного фонду юридичних осіб - засновників Компанії: - Кравчун Олексій Степанович - частка у статутному Фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус" - 100 %.

- Загальні збори учасників Товарства - Вищий орган управління Компанії; - Управління поточною діяльністю Товариства здійснюється виконавчим органом - Директором Товариства. Директор Товариства -Галюк Наталія Степанівна. Прямі родичі пов'язаності не мають.

Розмір винагороди виконавчого органу - заробітна плата директора - 417 тис.грн. (в 2024 році - 419 тис.грн)

Товариство розглядає управління капіталом як систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним формуванням капіталу з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у діяльності Товариства. Ключові питання та поточні рішення, що впливають на обсяг і структуру капіталу, а також джерела його формування, розглядаються управлінським персоналом. Механізм управління капіталом передбачає чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу використання усіх видів капіталу; розроблення загальної стратегії управління капіталом.

Управлінський персонал здійснює огляд структури капіталу на кінець кожного звітного періоду. При цьому проводиться аналіз вартості капіталу, його структура та можливі ризики. На основі отриманих висновків Товариство здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів та погашення існуючих позик. Товариство може здійснювати регулювання капіталу шляхом зміни структури капіталу. Система управління капіталом може коригуватись з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку.

Управління капіталом Товариства  спрямовано на досягнення наступних цілей:

- зберегти спроможність Товариства продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Товариства та виплати іншим зацікавленим сторонам;
- забезпечити належний прибуток учасникам товариства завдяки встановленню цін на послуги Товариства, що відповідають рівню ризику;
- дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором, і забезпечення здатності Товариства функціонувати в якості безперервного діючого підприємства.

КУА, яка не управляє активами недержавних пенсійних фондів зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не менше ніж 7 000 тис. грн. Розмір власного капіталу Компанії станом на 31.12.2025  р. склав 7251 тис. грн. Розмір власного капіталу Компанії на достатньому рівні.

- Фінансова звітність КУА є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.
- Концептуальною основою фінансової звітності за рік, що закінчився, 31 грудня 2025  року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній на 31 грудня 2025 року, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України(https://mof.gov.ua/uk/mizhnarodni-standarti-finansovoi-zvitnosti).
- Фінансова звітність Товариства за рік, що закінчився 31 грудня 2025  року згідно з МСФЗ вважається  повним комплектом фінансової звітності за МСФЗ.
- Підготовлена фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО станом на 31 грудня 2025  року, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.
- При формуванні фінансової звітності також дотримані вимоги національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не суперечать вимогам МСФЗ.
- Розкриття в виконання вимог щодо таксономії
- Відповідність вимогам складання звітності. Відповідно до пункту 5 статті 12 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства, які зобов'язані складати фінансову звітність за МСФЗ, складають і подають фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі (iXBRL). Станом на дату випуску цієї фінансової звітності таксономію UA XBRL МСФЗ 2025 року опубліковано, і регулятором   ініційовано процес подання фінансової звітності за 2025 рік в єдиному електронному форматі.
-            Звітність із сталого розвитку
- В Україні розпочато впровадження звітності із сталого розвитку відповідно до Стратегії, схваленої розпорядженням КМУ від 18.10.2024 № 1015-р, з метою гармонізації законодавства з вимогами ЄС. Така звітність ґрунтується на Європейських стандартах звітності із сталого розвитку (ESRS) та подаватиметься у складі звіту про управління одночасно з фінансовою звітністю. Станом на звітну дату вимоги щодо обов'язкового складання звітності із сталого розвитку на КУА не поширюються. Відповідно, відсутній вплив зазначених регуляторних змін на фінансовий стан, фінансові результати та грошові потоки Товариства за звітний період.

за рік, що закінчився 31 грудня 2025  року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Основні припущення, оцінки та судження    

При підготовці фінансової звітності Товариство здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов'язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Товариства інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності за МСФЗ, наведені нижче.

1. Судження щодо операцій, подій або умов за відсутності конкретних МСФЗ

Якщо немає МСФЗ, який конкретно застосовується до операції, іншої події або умови, керівництво Товариства застосовує судження під час розроблення та застосування облікової політики, щоб інформація була доречною для потреб користувачів для прийняття економічних рішень та достовірною, у тому значенні, що фінансова звітність:

Під час здійснення судження керівництво Товариства посилається на прийнятність наведених далі джерел та враховує їх у низхідному порядку:

Під час здійснення судження керівництво Товариства враховує найостанніші положення інших органів, що розробляють та затверджують стандарти, які застосовують подібну концептуальну основу для розроблення стандартів, іншу професійну літературу з обліку та прийняті галузеві практики, тією мірою, якою вони не суперечать вищезазначеним джерелам.

Операції, що не регламентуються МСФЗ Товариством не здійснювались.

2. Судження щодо справедливої  вартості активів Товариства

Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості".

3. Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів

Облікові оцінки та припущення, які мають стосунок до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що:

Якби використовувались інші припущення щодо відсоткових ставок, волатильності, курсів обміну валют, кредитного рейтингу контрагента, дати оферти і коригувань під час оцінки інструментів, більша або менша зміна в оцінці вартості фінансових інструментів у разі відсутності ринкових котирувань мала б істотний вплив на відображений у фінансовій звітності чистий прибуток та збиток.

Розуміючи важливість використання облікових оцінок та припущень щодо справедливої вартості фінансових активів в разі відсутності вхідних даних щодо справедливої вартості першого рівня, Керівництво Товариства планує використовувати оцінки та судження які базуються на професійній компетенції працівників Підприємства, досвіді та минулих подіях, а також з використанням розрахунків та моделей вартості фінансових активів. Залучення  зовнішніх експертних оцінок щодо таких фінансових інструментів де оцінка, яка базується на професійній компетенції, досвіді та розрахунках є недостатньою, на думку Керівництва є прийнятним та необхідним.

Використання різних маркетингових припущень та/або методів оцінки також може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість.

4. Судження щодо очікуваних термінів утримування фінансових  інструментів

Керівництво Товариства застосовує професійне судження щодо термінів утримання фінансових інструментів, що входять до складу фінансових активів. Професійне судження за цим питанням ґрунтується на оцінці ризиків фінансового інструменту, його прибутковості й динаміці та інших факторах. Проте існують невизначеності, які можуть бути пов'язані з призупиненням обігу цінних паперів, що не є підконтрольним керівництву Товариства фактором і може суттєво вплинути на оцінку фінансових інструментів.

5. Використання ставок дисконтування

Ставка дисконту - це процентна ставка, яка використовується для перерахунку майбутніх потоків доходів в єдине значення теперішньої (поточної) вартості, яка є базою для визначення ринкової вартості бізнесу. З економічної точки зору, в ролі ставки дисконту є бажана інвестору ставка доходу на вкладений капітал у відповідні з рівнем ризику подібні об'єкти інвестування, або - ставка доходу за альтернативними варіантами інвестицій із зіставляння рівня ризику на дату оцінки. Ставка дисконту має визначатися з урахуванням трьох факторів:

а) вартості грошей у часі;

б) вартості джерел, які залучаються для фінансування інвестиційного проекту, які вимагають різні рівні компенсації;

в) фактору ризику або міри ймовірності отримання очікуваних у майбутньому доходів.

Для дисконтування довгострокової дебіторської та кредиторської заборгованості, на які нараховуються відсотки  застосовується ставка дисконтування, яка дорівнює середньозваженій ставці вартості строкових кредитів або депозитів на дату виникнення такої заборгованості. Інформація, що використана для визначення середньозваженої ставки одержана з офіційного сайту НБУ за посиланням https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial Розділ "Вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту)".

6. Судження щодо виявлення ознак знецінення активів

Відносно фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, Товариство на дату виникнення фінансових активів та на кожну звітну дату визначає рівень кредитного ризику.

Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовими активами, які оцінюються за амортизованою вартістю, у розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу (при значному збільшенні кредитного ризику/для кредитно-знецінених фінансових активів) або 12-місячними очікуваними кредитними збитками (у разі незначного зростання кредитного ризику).

Зазвичай очікується, що очікувані кредитні збитки за весь строк дії мають бути визнані до того, як фінансовий інструмент стане прострочений. Як правило, кредитний ризик значно зростає ще до того, як фінансовий інструмент стане простроченим або буде помічено інші чинники затримки платежів, що є специфічними для позичальника, (наприклад, здійснення модифікації або реструктуризації).

Кредитний ризик за фінансовим інструментом вважається низьким, якщо фінансовий інструмент має низький ризик настання дефолту, позичальник має потужній потенціал виконувати свої договірні зобов'язання щодо грошових потоків у короткостроковій перспективі, а несприятливі зміни в економічних і ділових умовах у довгостроковій перспективі можуть знизити, але не обов'язково здатність позичальника виконувати свої зобов'язання щодо договірних грошових потоків.

Фінансові інструменти не вважаються такими, що мають низький кредитний ризик лише на підставі того, що ризик дефолту за ними є нижчим, ніж ризик дефолту за іншими фінансовими інструментами Товариства або ніж кредитний ризик юрисдикції, в якій Товариство здійснює діяльність.

Очікувані кредитні збитки за весь строк дії не визнаються за фінансовим інструментом просто на підставі того, що він вважався інструментом із низьким кредитним ризиком у попередньому звітному періоді, але не вважається таким станом на звітну дату. У такому випадку Товариство з'ясовує, чи мало місце значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання, а отже чи постала потреба у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії.

Очікувані кредитні збитки відображають власні очікування Товариства щодо кредитних збитків.

У період воєнного стану Товариство здійснює посилений моніторинг активів з метою своєчасного виявлення ознак їх знецінення. Військова агресія російської федерації та пов'язані з нею економічні наслідки зумовлюють підвищений рівень невизначеності щодо подальшої динаміки вартості активів. Товариство постійно оцінює вплив воєнних подій на очікувані майбутні економічні умови та потенційні ризики знецінення.

Визначення очікуваних кредитних збитків в умовах воєнного стану потребує застосування суттєвих професійних суджень і оцінок, зокрема щодо платоспроможності контрагентів, наявності суттєвого зростання кредитного ризику, формування макроекономічних прогнозів і сценаріїв розвитку економіки України, а також визначення ймовірності дефолту, рівня втрат у разі дефолту та очікуваних грошових потоків. Керівництво Фонду коригує історичні статистичні дані з урахуванням актуальних умов та прогнозної інформації. З огляду на високий рівень макроекономічної та геополітичної невизначеності фактичні кредитні збитки у наступних періодах можуть суттєво відрізнятися від оцінок, визначених на звітну дату.

При відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій і подій застосовується норми системи міжнародних стандартів фінансової звітності МСБО-МСФЗ (IAS-IFRS) починаючи,  зі звітного періоду що закінчується 31 грудня 2015, на підставі того, що  вони  не суперечать Закону України від 16 липня 1999р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Товариство прийняло облікові політики  з метою дотримання підприємством протягом 2025 року єдиної методики віддзеркалення в бухгалтерському обліку і звітності господарських операцій і порядку оцінки об'єктів обліку, які дає змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються.

Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Товариства відповідно до вимог МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" та інших чинних МСФЗ, зокрема, МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами".

Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Грошові потоки Компанії з управління активами (далі - КУА) визнаються, класифікуються та відображаються у Звіті про рух грошових коштів відповідно до вимог МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів".

Грошові потоки класифікуються за видами діяльності:

- Операційна діяльність - основна діяльність КУА, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, що не є інвестиційними або фінансовими.

- Інвестиційна діяльність - придбання та продаж довгострокових активів, а також фінансових інвестицій, що не відносяться до еквівалентів грошових коштів.

- Фінансова діяльність - операції, що призводять до змін у розмірі та складі власного капіталу або позикових коштів КУА.

Відображення основних доходів

Надходження грошових коштів від надання послуг з управління активами ПІФ визнаються грошовими потоками від операційної діяльності у момент їх отримання.

 Відсоткові доходи за депозитом

Відповідно до п.31 МСБО 7, відсотки, отримані від розміщення грошових коштів на депозитах, можуть класифікуватися як:

- операційні грошові потоки (якщо це частина основної діяльності підприємства з отримання доходу від фінансових інвестицій), або

- інвестиційні грошові потоки (якщо депозит розглядається як інвестиція вільних коштів).

Для КУА встановлюється, що відсотки за депозитом визнаються як інвестиційні грошові потоки та відображаються у звітності в період їх отримання.

 Еквіваленти грошових коштів

Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові (до 3 місяців) високоліквідні фінансові інвестиції, які легко конвертуються у відому суму грошових коштів і мають незначний ризик зміни вартості. Кошти на поточних рахунках та короткострокові депозити (строком до 3 місяців) визнаються еквівалентами грошових коштів.

Грошові кошти складаються з готівки в касі, на поточних рахунках та депозитів до запитання.

Еквівалентами грошових коштів визнаються високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається, як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення.

Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості на дату оцінки. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлена депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю.

Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті та банківських металах здійснюється у функціональній валюті за офіційним курсом НБУ на дату оцінки.

У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ тоді і лише тоді, коли воно стає стороною контрактних положень щодо  фінансового інструмента. Фінансові активи та фінансові зобов'язання визнаються за датою розрахунку.

За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов'язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов'язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов'язань більше 12 місяців).  

Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників:

а) моделі бізнесу суб'єкта господарювання для управління фінансовими активами; та

б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу.

Товариство визнає такі категорії фінансових активів:

- фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;

- фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.

Товариство визнає такі категорії фінансових зобов'язань:

- фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю;

- фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку.

Під час первісного визнання фінансового активу  чи зобов'язання, вони оцінюються за справедливою вартістю відповідно до  МСФЗ (IFRS) 9 "Фінансові інструменти". Фінансові активи первісно відображаються у бухгалтерському обліку за справедливою вартістю. При первісному визнанні вважається справедливою вартістю ціна операції.  При наявності свідчення, що ціна операції не відповідає справедливій вартості фінансового інструмента, який придбавається, необхідно провести оцінку за їхньою справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку.

Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують  грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю.

Товариство  припиняє визнання фінансового активу тоді і лише тоді, коли:

1) строк дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або

2) він передає фінансовий актив тобто передає контрактні права на одержання грошових потоків фінансового активу; або зберігає контрактні права на отримання грошових потоків фінансового активу, але бере на себе контрактне зобов'язання сплатити грошові потоки одному або кільком одержувачам за угодою, яка відповідає умовам:

-  Товариство  має зобов'язання сплатити суми кінцевим одержувачам, доки воно не отримає еквівалентні суми від первісного активу. Короткострокові аванси із правом повного відшкодування позиченої суми плюс нараховані відсотки за ринковими ставками не порушують цієї умови;

-  умови контракту про передачу забороняють Товариству продавати або надавати у заставу первісний актив, окрім надання кінцевим одержувачам як забезпечення зобов'язання сплатити грошові потоки;

-  Товариство  має зобов'язання передати будь-які грошові потоки, які він отримує від імені кінцевих одержувачів, без суттєвої затримки. Крім того, Товариство  не має права повторно інвестувати такі грошові потоки, за винятком інвестицій у грошові кошти або еквіваленти грошових протягом короткого періоду розрахунків від дати отримання коштів до дати необхідного перерахування кінцевим одержувачам, причому відсоток, зароблений за такими інвестиціями, також перераховується кінцевим одержувачам.

При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та  отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов'язання) визнають у прибутку або збитку.                                                                                                                                                      

Фінансове зобов'язання визнається, якщо воно є контрактним зобов'язанням  надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб'єктові господарювання, контрактом, який є похідним або непохідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу, або іншим чином.

Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

 Товариство  припиняє визнання фінансового активу тоді і лише тоді, коли:

1) строк дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або

2) він передає фінансовий актив тобто передає контрактні права на одержання грошових потоків фінансового активу; або зберігає контрактні права на отримання грошових потоків фінансового активу, але бере на себе контрактне зобов'язання сплатити грошові потоки одному або кільком одержувачам за угодою, яка відповідає умовам:

-  Товариство  має зобов'язання сплатити суми кінцевим одержувачам, доки воно не отримає еквівалентні суми від первісного активу. Короткострокові аванси із правом повного відшкодування позиченої суми плюс нараховані відсотки за ринковими ставками не порушують цієї умови;

-  умови контракту про передачу забороняють Товариству продавати або надавати у заставу первісний актив, окрім надання кінцевим одержувачам як забезпечення зобов'язання сплатити грошові потоки;

-  Товариство  має зобов'язання передати будь-які грошові потоки, які він отримує від імені кінцевих одержувачів, без суттєвої затримки. Крім того, Товариство  не має права повторно інвестувати такі грошові потоки, за винятком інвестицій у грошові кошти або еквіваленти грошових протягом короткого періоду розрахунків від дати отримання коштів до дати необхідного перерахування кінцевим одержувачам, причому відсоток, зароблений за такими інвестиціями, також перераховується кінцевим одержувачам.

При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та  отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов'язання) визнають у прибутку або збитку.                                                                                                                                                      

Фінансове зобов'язання визнається, якщо воно є контрактним зобов'язанням  надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб'єктові господарювання, контрактом, який є похідним або непохідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу, або іншим чином.

Короткострокові виплати працівникам, пов'язані з трудовими відносинами  визнаються  як витрати, та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Товариство визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.

Оплата праці працівників підприємства здійснюється згідно із затвердженим штатним розписом підприємства, установленими тарифними ставками, із використанням даних табельного обліку робочого часу.

Резервування коштів на додаткове пенсійне забезпечення, реструктуризацію, виконання зобов'язань за обтяженими контрактами, тощо Товариство не  проводить.

Витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів.

Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан.

Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу визнаються у тому ж періоді  що й відповідні доходи. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, вважаються  витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів, робіт, послуг.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості товарів, виконаних робіт, є витратами звітного періоду. Фінансові витрати не капіталізуються, а визнаються  витратами того періоду, у якому вони були здійснені

Відсотки, дивіденди, збитки та прибутки, пов'язані з фінансовим інструментом або компонентом, який є фінансовим зобов'язанням,  визнаються як дохід або витрати в прибутку чи збитку .

Облік витрат підприємства здійснюється за видами діяльності  з використанням на рахунків класу 9 "Витрати діяльності".

Фінансові активі, оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку окрім випадків, коли їх оцінюють за амортизованою собівартістю. За справедливою вартістю оцінюються зокрема  активи акції  та частки  (паї) капіталу інших  суб'єктів господарювання, фінансові активи, доступні для продажу.  

Витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання фінансового активу, не включаються до їх вартості при первісній оцінці для фінансових активів, які класифікуються як такі, що оцінюються за справедливою вартістю, а визнаються у складі прибутку або збитку. Після первісного визнання оцінюються  за справедливою вартістю.

Справедлива вартість активів, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі.

Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, актив оцінюється за найменшим з біржових курсів, визначених та оприлюднених на кожному з організаторів торгівлі.

При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних.

Для оцінки активів що  не перебувають у біржовому списку організатора торгівлі, та паїв (часток) господарських товариств за обмежених обставин наближеною оцінкою справедливої вартості може бути собівартість. Це може бути тоді, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, а собівартість є найкращою оцінкою справедливої вартості у цьому діапазоні.

Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, справедлива вартість визначається за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон'юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон'юнктурі фондового ринку.

Неринкові активи, справедливу вартість яких неможливо визначити, обліковуються за собівартістю з вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є.

Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід. Методики оцінювання та вхідні дані, використані для складання оцінок за справедливою вартістю

Товариство здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов'язань, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості" у звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду. Товариство відбирає вхідні дані, які відповідають характеристикам активу чи зобов'язання, що їх брали б до уваги учасники ринку в операції з активом чи зобов'язанням.

Товариство використовує ієрархію справедливої вартості згідно з вимогами МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості". Цей МСФЗ встановлює ієрархію справедливої вартості, у якій передбачено три рівня вхідних даних для методів оцінки вартості, що використовуються для оцінки справедливої вартості. Ієрархія справедливої вартості встановлює найвищий пріоритет для цін котирування (не скоригованих) на активних ринках на ідентичні активи або зобов'язання (вхідні дані 1-го рівня) та найнижчий пріоритет для закритих вхідних даних (вхідні дані 3-го рівня).

Вхідні дані 1-го рівня - це ціни котирування (не скориговані) на активних ринках на ідентичні активи або зобов'язання, до яких суб'єкт господарювання може мати доступ на дату оцінки.

Вхідні дані 2-го рівня - це вхідні дані (окрім цін котирування, віднесених до 1-го рівня), які можна спостерігати для активу чи зобов'язання, прямо або опосередковано. До вхідних даних 2-го рівня належать:

а) ціни котирування на подібні активи чи зобов'язання на активних ринках;

б) ціни котирування на ідентичні або подібні активи чи зобов'язання на ринках, які не є активними;

в) вхідні дані, окрім цін котирування, які можна спостерігати для активу чи зобов'язання, наприклад:

- ставки відсотка та криві дохідності, що спостерігаються на звичайних інтервалах котирування;

- допустима змінність;

- кредитні спреди.

Вхідні дані 3-го рівня - це вхідні дані для активу чи зобов'язання, яких немає у відкритому доступі. Закриті вхідні дані слід використовувати для оцінки справедливої вартості, якщо відповідних відкритих даних немає, що передбачається в ситуаціях, коли діяльність ринку для активу або зобов'язання на дату оцінки незначна, або її взагалі немає. Отже, закриті вхідні дані мають відображати припущення, які використовували б учасники ринку, встановлюючи ціну на актив або зобов'язання, в тому числі припущення про ризик.

Класи активів та зобов'язань, оцінених за справедливою вартістю

Методики оцінювання

Метод оцінки (ринковий, дохідний, витратний)

Вхідні дані

Грошові кошти

Первісна та подальша оцінка грошових здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості

Ринковий

Офіційні курси НБУ

Інструменти капіталу

Первісна оцінка інструментів капіталу здійснюється за їх справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює ціні операції, в ході якої був отриманий актив. Подальша оцінка інструментів капіталу здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки.

Ринковий

Офіційні біржові курси організаторів торгів на дату оцінки, за відсутності визначеного біржового курсу на дату оцінки, використовуються ціни закриття біржового торгового дня.

Для часток - аналіз прибутковості емітентів за 2-4 роки чи собівартість

Доходи та витрати визнаються за методом нарахування. Дохід від надання послуг відображається в момент виникнення, незалежно від дати надходження коштів, і визначається із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу.

Товариство визнає Дохід у відповідності до Міжнародного стандарту фінансової звітності 15 "Дохід від договорів з клієнтами" як збільшення економічних вигід протягом звітного періоду у формі надходжень або покращення активів або зменшення зобов'язань, що веде до збільшення власного капіталу, окрім збільшення власного капіталу, пов'язаного з отриманням внесків від учасників власного капіталу.

Товариство визнає дохід, коли (або у міру того, як) він задовольняє зобов'язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.

На момент укладення договору Товариство оцінює товари або послуги, обіцяні в договорі з клієнтом, та визначає як зобов'язання щодо виконання кожну обіцянку передати клієнтові або товар чи послугу, які є відокремленими, або серію відокремлених товарів або послуг, які по суті є однаковими та передаються клієнтові за однією і тією самою схемою.

Ціна операції - це величина компенсації, яку суб'єкт господарювання очікує отримати право в обмін на передачу клієнтові обіцяних товарів або послуг за винятком сум, зібраних від імені третіх осіб (наприклад, деяких податків на продаж). Компенсація, обіцяна в договорі з клієнтом, може включати фіксовані суми, змінні суми або і ті й ті суми.

Товариство, оцінюючи, чи має він юридично обов'язкове право на оплату за завершені на сьогоднішній день товари або надані на сьогоднішній день послуги відповідно до пункту 35 (в) МСФО 15, повинен розглянути умови договору, а також закони, які застосовуються до договору. Право на оплату за завершене на сьогоднішній день виконання не обов'язково має бути фіксованою сумою. Тим не менш, у будь-який момент протягом терміну дії договору Товариство повинен мати право на суму, яка, принаймні компенсує йому виконане на сьогоднішній день зобов'язання щодо товарів або послуг, якщо договір розірвано клієнтом або іншою стороною з будь-яких причин, окрім невиконання Товариством обіцяного за договором.

Коли якась частина договору виконана, Товариство має відображати договір у звіті про фінансовий стан як контрактний актив або контрактне зобов'язання, залежно від співвідношення між виконанням суб'єктом господарювання свого зобов'язання за договором та оплатою, здійсненою клієнтом. Суб'єкт господарювання відображає будь-які безумовні права на компенсацію окремо як дебіторську заборгованість.

Товариство не здійснює обов'язкового коригування обіцяної суми компенсації з метою урахування істотного компонента фінансування, якщо він очікує, на момент укладення договору, що період між часом, коли Товариство передає обіцяний товар або послугу клієнтові, та часом, коли клієнт платить за такий товар або послугу, становитиме не більше одного року.

Додаткові витрати на укладання контрактів, за якими період виконання становить менше року, списуються на витрати періоду.

Одиницею обліку доходу (виручки) визнається окремий контракт.

Результат визначення розміру винагороди по управлінню активами оформлюється розпорядженням, в якому відображається розрахунок (оцінка) досягнутих результатів на звітну дату.

Дохід від продажу фінансових активів визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов:

а) Товариство передає договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу;

б) Товариство передало покупцеві ризики та переваги від володіння, пов'язані з фінансовим активів;

в) за Товариством не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка зазвичай пов'язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими фінансовими інструментами, інвестиційною нерухомістю або іншими активами;

г) суму доходу можна достовірно оцінити;

д) ймовірно, що до Товариства надійдуть економічні вигоди, пов'язані з операцією;

е) витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити.

Дивіденди визнаються в прибутку або збитку Товариства лише в тому разі, якщо:

- право товариства на одержання виплат за дивідендами встановлено,

- є ймовірність, що економічні вигоди, пов'язані з дивідендами, надійдуть;

- суму дивідендів можна достовірно оцінити.

Товариство визнає дохід для роялті на основі продажів або на основі використання, обіцяний в обмін на ліцензію на інтелектуальну власність, тільки тоді, коли (або у міру того, як) відбудеться пізніша з таких подій:

 (a) здійснення подальшого продажу або використання; та

 (б) зобов'язання щодо виконання, на яке розподіляється, повністю або частково, роялті на основі продажів або на основі використання, задоволене (або частково задоволене).

Витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів.

Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан.

Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу визнаються у тому ж періоді  що й відповідні доходи. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, вважаються  витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів, робіт, послуг.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості товарів, виконаних робіт, є витратами звітного періоду. Фінансові витрати не капіталізуються, а визнаються  витратами того періоду, у якому вони були здійснені

Відсотки, дивіденди, збитки та прибутки, пов'язані з фінансовим інструментом або компонентом, який є фінансовим зобов'язанням,  визнаються як дохід або витрати в прибутку чи збитку .

Облік витрат підприємства здійснюється за видами діяльності  з використанням на рахунків класу 9 "Витрати діяльності".

До фінансових активів, оцінених за амортизованою вартістю відносяться активи, утримувані  до погашення:

депозити,

дебіторську заборгованість (у тому числі позики),

облігації та векселі що утримуються до погашення.

Після первісного визнання такі активи оцінюються  за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка за вирахування резерву під очікувані кредитні збитки.

Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Товариство використовує кілька ставок дисконту, котрі відповідають переважаючим на ринку нормам доходу для фінансових інструментів, які мають в основному подібні умови і характеристики, включаючи кредитну якість інструмента, залишок строку, протягом якого ставка відсотка за контрактом є фіксованою, а також залишок строку до погашення основної суми та валюту, в якій здійснюватимуться платежі.

Товариство оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює:

- 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання;

- очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання.

У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Товариства за договором  та  грошовими потоками, які Товариство очікує одержати на свою користь.

Станом на кожну звітну дату Товариство оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Товариство замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки Товариство порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання.

Товариство може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату.

У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Товариство оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності.

Депозити

Товариство визнає банківські депозити зі строком погашення більше трьох місяців до 12 місяців з дати фінансової звітності, в разі, якщо дострокове погашення таких депозитів ймовірно призведе до значних фінансових втрат, в складі поточних фінансових інвестицій.

Товариство відносно банківських депозитів має наступну модель розрахунку збитку від знецінення фінансового активу:

Товариство з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту банка-боржника здійснює оцінку його фінансового стану на підставі даних фінансової і статистичної звітності банка-боржника та з урахуванням інформації щодо:

-  аналізу якості активів і пасивів;

- аналіз виконання банком економічних нормативів (нормативи капіталу, ліквідності, валютної позиції та інші)

- стану ліквідності;

- аналізу прибутків і збитків;

- виконання банком-боржником зобов'язань у минулому;

- іншої публічної інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов'язань.

 У разі, якщо 90% (або більше) акцій банку належить державі Україна або іноземному банку (банківській  групі) (крім тих, що контролюється урядом країни-агресора), а материнський банк має від міжнародного рейтингового агентства оцінку ВВВ- або вище за міжнародною шкалою, то коефіцієнт імовірності дефолту цього банку приймається на рівні  "0".

Дебіторська заборгованість

Дебіторську заборгованість визнавати як  фінансовий актив, якщо за нею очікується отримування грошових коштів або фінансових інструментів. Первісні оцінка здійснюється  за справедливою вартістю. Подальший облік дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованою собівартістю з врахуванням наступного:

Дебіторська заборгованість поділяється на поточну (строк погашення протягом 12 місяців з дати фінансової звітності) та довгострокову (строк погашення більше 12 місяців з дати фінансової звітності).

Довгострокову дебіторську заборгованість, відображається в балансі теперішньою вартістю дисконтованих грошових потоків. Визначення цієї вартості залежить від виду заборгованості та строку її погашення.

Поточна торгова дебіторська заборгованість відображається за амортизованою собівартістю, яка дорівнює її вартості погашення (сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки). Грошові потоки, пов'язані з короткостроковою дебіторською заборгованістю  не дисконтуються.

  Дебіторська заборгованість обліковується за амортизованою собівартістю за вирахуванням резерву під очікувані кредитні збитки. Резерв під очікувані кредитні збитки за дебіторською заборгованістю дорівнює середньозваженому значенню кредитних збитків, у якому за вагу взято відповідні ризики (ймовірність) дефолту, які розраховуються відповідно до Положення про організацію системи управління ризиками ПрАТ "КУА "Славутич-Інвест".  

 Сума витрат (резерву) під очікувані збитки визнається у прибутку або збитку. Якщо  в наступному  періоді сума розрахованих очікуваних кредитних збитків зменшується  то визнається прибуток від відновлення корисності активів. Сума коригування, зміни балансової вартості дебіторської заборгованості  визнаються у прибутку чи збитку.

У разі неможливості  повернення дебіторської заборгованості, вона списується за рахунок резерву.

Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку

Фінансові активі, оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку окрім випадків, коли їх оцінюють за амортизованою собівартістю. За справедливою вартістю оцінюються зокрема  активи акції  та частки  (паї) капіталу інших  суб'єктів господарювання, якщо відсоток володіння менш 20 %,  фінансові активи, доступні для продажу.  

Витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання фінансового активу, не включаються до їх вартості при первісній оцінці для фінансових активів, які класифікуються як такі, що оцінюються за справедливою вартістю, а визнаються у складі прибутку або збитку. Після первісного визнання оцінюються  за справедливою вартістю.

Справедлива вартість активів, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі.

Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, актив оцінюється за найменшим з біржових курсів, визначених та оприлюднених на кожному з організаторів торгівлі.

При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних.

Для оцінки активів що  не перебувають у біржовому списку організатора торгівлі, та паїв (часток) господарських товариств за обмежених обставин наближеною оцінкою справедливої вартості може бути собівартість. Це може бути тоді, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, а собівартість є найкращою оцінкою справедливої вартості у цьому діапазоні.

Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, справедлива вартість визначається за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон'юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон'юнктурі фондового ринку.

Неринкові активи, справедливу вартість яких неможливо визначити, обліковуються за собівартістю з вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є.

Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід.

Фінансове зобов'язання визнається, якщо воно є контрактним зобов'язанням  надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб'єктові господарювання, контрактом, який є похідним або непохідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу, або іншим чином.

Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

Операції в іноземній валюті обліковуються в українських гривнях за офіційним курсом обміну Національного банку України на дату проведення операцій.

Монетарні активи та зобов'язання, виражені в іноземних валютах, перераховуються в гривню за відповідними курсами обміну НБУ на дату балансу. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, відображаються за курсом на дату операції, немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, відображаються за курсом на дату визначення справедливої вартості. Курсові різниці, що виникли при перерахунку за монетарними статтями, визнаються в прибутку або збитку в тому періоді, у якому вони виникають.

На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Товариство сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

Витрати з податку на прибуток  визнаються як  сума витрат з поточного та відстроченого податків. Відстрочений податок являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання та їх податковою базою.

Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних на дату балансу.

Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою.

Відстрочені податкові зобов'язання визнаються щодо тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково.

 Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу.

Для здійснення податкових розрахунків доходи і витрати визнаються  відповідно до діючого податкового законодавства, зокрема Податкового кодексу України

Товариство визнає нематеріальним активом немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.  Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю мінус накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки  від зменшення корисності. При нарахуванні амортизації нематеріальних активів застосовується прямолінійний метод протягом терміну користування. Термін користування визначається відповідно до правовстановлюючих документів. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання затверджується наказом директора товариства і не може перевищувати  10 років.

Патенти і ліцензії, придбані на строк більше одного року, визнаються у фінансовій звітності нематеріальними активами.

Зменшення  балансової вартості нематеріальних активів до суми  очікуваного відшкодування, здійснюється, якщо сума очікуваного відшкодування  менша балансової вартості активу.

Для цілей бухгалтерського обліку нематеріальні  класифікуються за такими групами:

група 1 - права користування природними ресурсами;

 група 2 - права користування майном

група 3 - права на комерційні позначення

група 4 - права на об'єкти промислової власності

група 5 - авторське право та суміжні з ним права

група 6 - інші нематеріальні активи.

Облік інвестицій в асоційовані підприємства  здійснюється згідно з МСБО (IAS)  28 інвестиції в асоційовані та спільні підприємства".

 Згідно з методом участі в капіталі, інвестиція в асоційоване підприємство первісно визнається за собівартістю і згодом її балансова вартість збільшується або зменшується для визнання частки в прибутку або збитку об'єкта інвестування після дати придбання. Частка в прибутку або збитку об'єкта інвестування визнається в прибутку або збитку.

Облік інвестицій в асоційовані підприємства  здійснюється згідно з МСБО (IAS)  28 інвестиції в асоційовані та спільні підприємства".

 Згідно з методом участі в капіталі, інвестиція в асоційоване підприємство первісно визнається за собівартістю і згодом її балансова вартість збільшується або зменшується для визнання частки в прибутку або збитку об'єкта інвестування після дати придбання. Частка в прибутку або збитку об'єкта інвестування визнається в прибутку або збитку.

До інвестиційної нерухомості Товариство відносить нерухомість, утримувану на правах власності або згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для: використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або продажу в звичайному ході діяльності.Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли: є ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, які пов'язані з цією інвестиційною нерухомістю, собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити.Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної вартості. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які витрати, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені витрати охоплюють, наприклад, винагороди за надання професійних юридичних послуг, податки, пов'язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію. Оцінка після визнання здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. Прибуток або збиток від зміни в справедливій вартості інвестиційної нерухомості визнається в прибутку або збитку. Амортизація на такі активи не нараховується. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості зазвичай визначається із залученням незалежного оцінювача. Якщо оцінити справедливу вартість неможливо, Товариство обирає для оцінки об'єктів інвестиційної нерухомості модель оцінки за собівартістю відповідно до МСБО 16 та застосовує такий підхід до всієї інвестиційної нерухомості, при цьому розкриваються причини, з яких не використовується справедлива вартість. Амортизацію на об'єкти інвестиційної нерухомості нараховується за прямолінійним методом.

На дату початку оренди товариство визнає актив з права користування та орендне зобов'язання за договорами операційної оренди у відповідності з МСФЗ 16.

Дебіторська заборгованість

Дебіторську заборгованість визнавати як  фінансовий актив, якщо за нею очікується отримування грошових коштів або фінансових інструментів. Первісні оцінка здійснюється  за справедливою вартістю. Подальший облік дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованою собівартістю з врахуванням наступного:

Дебіторська заборгованість поділяється на поточну (строк погашення протягом 12 місяців з дати фінансової звітності) та довгострокову (строк погашення більше 12 місяців з дати фінансової звітності).

Довгострокову дебіторську заборгованість, відображається в балансі теперішньою вартістю дисконтованих грошових потоків. Визначення цієї вартості залежить від виду заборгованості та строку її погашення.

Поточна торгова дебіторська заборгованість відображається за амортизованою собівартістю, яка дорівнює її вартості погашення (сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки). Грошові потоки, пов'язані з короткостроковою дебіторською заборгованістю  не дисконтуються.

  Дебіторська заборгованість обліковується за амортизованою собівартістю за вирахуванням резерву під очікувані кредитні збитки. Резерв під очікувані кредитні збитки за дебіторською заборгованістю дорівнює середньозваженому значенню кредитних збитків, у якому за вагу взято відповідні ризики (ймовірність) дефолту, які розраховуються відповідно до Положення про організацію системи управління ризиками ПрАТ "КУА "Славутич-Інвест".  

 Сума витрат (резерву) під очікувані збитки визнається у прибутку або збитку. Якщо  в наступному  періоді сума розрахованих очікуваних кредитних збитків зменшується  то визнається прибуток від відновлення корисності активів. Сума коригування, зміни балансової вартості дебіторської заборгованості  визнаються у прибутку чи збитку.

У разі неможливості  повернення дебіторської заборгованості, вона списується за рахунок резерву.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів Товариство вважає  кожне їх найменування.

      Первісна вартість запасів, придбаних за плату, визначається за собівартістю запасів, а запасів, виготовлених власними силами підприємства, - згідно з МСБО (IAS) 2 "Запаси". При відпуску запасів, продажу чи іншому вибутті їх оцінку визначати за формулою ФІФО.

      Запаси, які не приноситимуть підприємству економічних вигід у майбутньому, визнаються  неліквідними і списуються в бухгалтерському обліку, а при складанні фінансової звітності не відображаються в балансі, а показуються  на окремому субрахунку позабалансового рахунка.

       Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Товариство класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов'язані з продажом. Амортизація на такі активи не нараховується. Збиток від зменшення корисності при первісному чи подальшому списанні активу до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж визнається у звіті про фінансові результати

Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно.

Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він  утримується з  метою використання в процесі діяльності підприємства, для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду, для адміністративних цілей або соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання якого більше одного року та вартість якого більшу 20 000,0 гривень.

Первісно Товариство оцінює основні засоби за собівартістю. У подальшому основні засоби оцінюються за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу. Дооцінка, яка входить до складу власного капіталу, переноситься до нерозподіленого прибутку, коли припиняється визнання відповідного активу.

Товариство не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об'єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу.

        Амортизація основних засобів Товариства нараховується прямолінійним методом з використанням встановлених термінів використання активів.

Щорічна норма для кожного об'єкта основних засобів  та ліквідаційна вартість, затверджуються наказом директора Товариства при введенні в експлуатацію

Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.

Забезпеченням Товариство вважає зобов'язання з невизначеним строком або сумою. Забезпечення визнається в бухгалтерському обліку відповідно до МСБО (IAS) 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи", якщо

- суб'єкт господарювання має існуюче зобов'язання (юридичне і конструктивне) внаслідок минулої події

- імовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють в собі економічні вигоди, буде необхідним для виконання зобов'язання

- можна достовірно оцінити суму зобов'язання

 У разі невиконання вищенаведених умов забезпечення не визнається.

Забезпечення на оплату відпусток створюються на підприємстві за методикою, визначеною діючим законодавством. Розмір створеного резерву оплати відпусток підлягає інвентаризації на кінець року. Розмір відрахувань до резерву відпусток, включаючи відрахування на соціальне страхування з цих сум, розраховуються виходячи з кількості днів фактично невикористаної працівниками відпустки та їхнього середньоденного заробітку на момент проведення такого розрахунку. У разі необхідності робиться коригуюча проводка в бухгалтерському обліку згідно даних інвентаризації резерву відпусток.

У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Доходи та витрати визнаються за методом нарахування. Дохід від надання послуг відображається в момент виникнення, незалежно від дати надходження коштів, і визначається із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу.

Товариство визнає Дохід у відповідності до Міжнародного стандарту фінансової звітності 15 "Дохід від договорів з клієнтами" як збільшення економічних вигід протягом звітного періоду у формі надходжень або покращення активів або зменшення зобов'язань, що веде до збільшення власного капіталу, окрім збільшення власного капіталу, пов'язаного з отриманням внесків від учасників власного капіталу.

Товариство визнає дохід, коли (або у міру того, як) він задовольняє зобов'язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.

На момент укладення договору Товариство оцінює товари або послуги, обіцяні в договорі з клієнтом, та визначає як зобов'язання щодо виконання кожну обіцянку передати клієнтові або товар чи послугу, які є відокремленими, або серію відокремлених товарів або послуг, які по суті є однаковими та передаються клієнтові за однією і тією самою схемою.

Ціна операції - це величина компенсації, яку суб'єкт господарювання очікує отримати право в обмін на передачу клієнтові обіцяних товарів або послуг за винятком сум, зібраних від імені третіх осіб (наприклад, деяких податків на продаж). Компенсація, обіцяна в договорі з клієнтом, може включати фіксовані суми, змінні суми або і ті й ті суми.

Товариство, оцінюючи, чи має він юридично обов'язкове право на оплату за завершені на сьогоднішній день товари або надані на сьогоднішній день послуги відповідно до пункту 35 (в) МСФО 15, повинен розглянути умови договору, а також закони, які застосовуються до договору. Право на оплату за завершене на сьогоднішній день виконання не обов'язково має бути фіксованою сумою. Тим не менш, у будь-який момент протягом терміну дії договору Товариство повинен мати право на суму, яка, принаймні компенсує йому виконане на сьогоднішній день зобов'язання щодо товарів або послуг, якщо договір розірвано клієнтом або іншою стороною з будь-яких причин, окрім невиконання Товариством обіцяного за договором.

Коли якась частина договору виконана, Товариство має відображати договір у звіті про фінансовий стан як контрактний актив або контрактне зобов'язання, залежно від співвідношення між виконанням суб'єктом господарювання свого зобов'язання за договором та оплатою, здійсненою клієнтом. Суб'єкт господарювання відображає будь-які безумовні права на компенсацію окремо як дебіторську заборгованість.

Товариство не здійснює обов'язкового коригування обіцяної суми компенсації з метою урахування істотного компонента фінансування, якщо він очікує, на момент укладення договору, що період між часом, коли Товариство передає обіцяний товар або послугу клієнтові, та часом, коли клієнт платить за такий товар або послугу, становитиме не більше одного року.

Додаткові витрати на укладання контрактів, за якими період виконання становить менше року, списуються на витрати періоду.

Одиницею обліку доходу (виручки) визнається окремий контракт.

Результат визначення розміру винагороди по управлінню активами оформлюється розпорядженням, в якому відображається розрахунок (оцінка) досягнутих результатів на звітну дату.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІНВЕСТГРУП"

Україна

Товариство з обмеженою відповідальністю

Україна

Україна, 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 21

Україна, 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 21

Основні функції компанії з управління активами: створення пайових інвестиційних фондів; управління активами ІСІ та забезпечення поточної діяльності ІСІ; аналіз ринку цінних паперів, нерухомості та інших ринків, інструменти яких перебувають у складі активів ІСІ, пошук нових об'єктів для інвестицій; регулярна переоцінка активів, оформлення договорів придбання і продажу активів, підготовка звітності до державних контролюючих органів.

- Фінансова звітність КУА є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.
- Концептуальною основою фінансової звітності за рік, що закінчився, 31 грудня 2025  року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній на 31 грудня 2025 року, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України(https://mof.gov.ua/uk/mizhnarodni-standarti-finansovoi-zvitnosti).
- Фінансова звітність Товариства за рік, що закінчився 31 грудня 2025  року згідно з МСФЗ вважається  повним комплектом фінансової звітності за МСФЗ.
- Підготовлена фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО станом на 31 грудня 2025  року, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.
- При формуванні фінансової звітності також дотримані вимоги національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не суперечать вимогам МСФЗ.

Припущення про безперервність діяльності

Фінансова звітність за 2025 рік складена на основі припущення про безперервність діяльності, оскільки, за оцінкою керівництва, Компанія має достатні ресурси для продовження операційної діяльності у передбачуваному майбутньому та виконує встановлені законодавством і регулятором вимоги.

На протязі 2025 року тривають бойові дії на території України та застосовується режим воєнного стану що дає підстави Керівництву вважати, що є суттєва невизначеність, щодо стабільності подальшого функціонування та обсягів зменшення ринку фінансових послуг на території України взагалі.

В поточному році не можна виключати нові руйнування інфраструктури та дестабілізацію економіки. Незалежно від того, як будуть розвиватись події, тиснути на економіку буде падіння промислового виробництва через втрати на сході країни, супроводжуване значним скороченням споживчого попиту через зниження реальних доходів населення. Ці події справили та продовжують справляти значний вплив на фінансовий стан Компанії.

Центральний офіс Товариства не знаходиться в епіцентрі бойових дій та не має Представництв, що розташовані в містах, де на часі проводяться активні воєнні дії або має місце тимчасова окупація. Крім того, в разі необхідності, Товариство має можливість забезпечити збереження майна та повноцінну дистанційну роботу підприємства. Діяльність товариства здійснюється засобами інтернет-зв'язку, не залежить від конкретних локацій, тому не зупинена під час війни. Очікується загальний негативний вплив на стан економіки та платоспроможність юридичних і фізичних осіб.

За період 2025 року основні доходи склали 581 тис. грн, що менше попереднього року на 38 % (доходи в 2024 склали  937 тис. грн). Незважаючи на кризу керівництво змогло утримати прибутковість діяльності за рахунок оптимізації витрат. Для пом'якшення впливу на діяльність на протязі 2025 року Товариством розміщено вільні кошти на депозитному рахунку в банківській установі, що надає додатковий дохід.  

Припинення роботи КУА та Фондів за основним видом діяльності не прогнозується.

За оцінками керівництва вплив війни на діяльність та на фінансову звітність можлива в наступних напрямах:

- відсутність активного ринку фінансових послуг обмежують розвиток діяльності;

- зменшення доходів (за рахунок низької платоспроможності боржників та банкрутства підприємств);

- знецінення активів (в частині вартості активів під час нестабільних коливань курсу валют та попиту на ринку нерухомості); наявності високого ризику знищення активів в зв'язку з наявним ризиком ракетних обстрілів по всій території України.

Товариство не здійснює діяльність з особами, які знаходяться в санкційних списках Державної служби фінансового моніторингу (особи-резиденти росії та Білорусії). Фінансові послуги, що надаються Товариством мають переважно національний характер, тому санкції щодо росії та Білорусії не відіграють ролі на результат ведення діяльності.

Станом на дату цієї фінансової звітності Товариство підтримує стабільну ліквідність. Попри певні потенційні обмеження доступу до фінансування, Компанія не відчуває потреби у залученні зовнішнього фінансування. Товариство дотримується всіх пруденційних нормативів, встановлених регулятором.

Керівництвом застосовано всіх необхідних заходів щодо забезпечення захисту від можливих кібератак. За звітний період та за період після дати балансу (особливо під час воєнних дій) таких фактів Товариство не мало.   

З урахуванням викладених факторів, керівництво дійшло висновку, що, попри описані вище поточні обставини та вплив, Компанія здатна продовжувати безперервну діяльність і застосування припущення про безперервність діяльності для підготовки цієї фінансової звітності є обґрунтованим. Однак подальший розвиток воєнних дій, включаючи їх масштаби, інтенсивність або потенційні терміни припинення цих дій, є невизначеними. Непередбачуваність подальшого розвитку війни та її потенційно великий масштаб представляють суттєву невизначеність, яка ставить під сумнів здатність Компанії продовжувати свою безперервну діяльність.

 На дату складання звітності Товариством не було встановлено подій, які б вплинули на показники фінансової звітності та могли б вимагати змін наданої інформації.

 Фінансова звітність затверджена до випуску (з метою оприлюднення) директором Товариства.  

 Ні учасники ні інші особи не мають права вносити  зміни до цієї звітності  після її затвердження до випуску.

2026-03-06

 На дату складання звітності Товариством не було встановлено подій, які б вплинули на показники фінансової звітності та могли б вимагати змін наданої інформації.

Події, які відбулися після звітної дати, відображаються в примітках до фінансової звітності, якщо вони є суттєвими:

Не було встановлено також інших некоригуючих подій¸ за якими була б необхідність розкриття інформації.

Як результат, фінансова звітність, що додається, не містить коригувань, які могли б стати результатом такої невпевненості. Такі коригування будуть відображені в звітності, як тільки вони стануть відомі та зможуть бути оціненими.

Наразі військова агресія Російської Федерації проти України триває тому достовірно оцінити ефект впливу поточної економічної ситуації в країні на майбутню діяльність Компанії неможливо.

До пов'язаних сторін або операцій з пов'язаними сторонами належать:

Власники - юридичні особи Компанії:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Котор" - частка в статутному фонді (капіталі) компанії з управління активами 100 %;

Юридичні особи, які володіють більш ніж 20% статутного фонду юридичних осіб - засновників Компанії:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпіус" - частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Котор" - 99,5 %;

Особи, які володіють більш ніж 20% статутного фонду юридичних осіб - засновників Компанії:

- Кравчун Олексій Степанович -  частка у статутному Фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус" - 100 %.

Юридичні особи, в статуті яких КУА володіє часткою, більш ніж 20% статутного фонду юридичних осіб:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" - ТОВ "КУА "ІНВЕСТГРУП" володіє часткою у статутному фонді (капіталі) 68,9655% ( до 18.11.2024року).

Керівник -Галюк Наталія Степанівна.  

Внутрішній аудитор (за вимогою Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії)- Плясовиця Анна Володимирівна.

В 2024 році здійснювались операції з пов'язаними сторонами, а саме:  виплати провідному управлінському персоналу в сумі  511 тис. грн.   Заборгованість за виплатами провідному управлінському персоналу на 31.12.2024  року складає 12 тис.грн.

В 2025 році здійснювались операції з пов'язаними сторонами, а саме:  виплати провідному управлінському персоналу в сумі  513 тис. грн.   Заборгованість за виплатами провідному управлінському персоналу на 31.12.2025  року складає 11 тис.грн.

Інші операції з пов'язаними сторонами не здійснювались.

Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він  утримується з  метою використання в процесі діяльності підприємства, для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду, для адміністративних цілей або соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання якого більше одного року та вартість якого більшу 20 000,0 гривень.

Первісно Товариство оцінює основні засоби за собівартістю. У подальшому основні засоби оцінюються за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу. Дооцінка, яка входить до складу власного капіталу, переноситься до нерозподіленого прибутку, коли припиняється визнання відповідного активу.

Товариство не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об'єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу.

        Амортизація основних засобів Товариства нараховується прямолінійним методом з використанням таких щорічних норм:

група 1 -  земельні ділянки                                      - не амортизуються;

група 2- будівлі, споруди, передавальні пристрої -  2-5%

група 3- машини та обладнання                              -  10-50%

група 4- транспортні засоби                                     -15-20 %

група 5- інструменти, прилади, інвентар, меблі    - 12-25%

група 6- інші основні засоби                                    -5-10 %

Щорічна норма для кожного об'єкта основних засобів  та ліквідаційна вартість, затверджуються наказом директора Товариства при введенні в експлуатацію

Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.

 Основні засоби (право користування за договором оренди). Облік оренди

З 01.01.19 р. Товариство визнає оренду за МСФЗ 16 "Оренда".

Товариство орендує нежитлове приміщення, в якому знаходиться офіс, згідно Договору оренди №01/01/24-01 від 01.01.24 р. нежитлового приміщення ((орендодавець ТОВ "УКРАЇНСКИЙ РОЗВИТОК ПЛЮС", ідентифікаційний код юридичної особи 33795432) строком до 30.11.26 р.   

 Ставка дисконтування на 01.01.2024 року - середньозважена вартість довгострокових кредитів  15 % річних.

Розрахунок активу з права користування майном (оренда) станом на 31.12.25 р. представлено наступним чином (тис грн):     

Первісна вартість на 01.01.25 р.  - 25 тис. грн.

Амортизація за 2025 р. - 13 тис.грн.

Залишкова  вартість на 31.12.25 р. - 12 грн

Зобов'язання з оренди станом на 31.12.25 р. представлені наступним чином:

- інші непоточні фінансові зобов'язання - 5 тис. грн.;

- поточна заборгованість за непоточними зобов 'язаннями - 14 тис. грн.

Вказані суми являють собою базову величину орендної плати та не включають відрахування на технічне обслуговування, що виплачуються орендодавцю. Товариство протягом 2025 року не мало суборендних договорів.

Торгівельна та інша дебіторська заборгованість станом на 31.12.2025 р. складає 1456 тис. грн.

Склад дебіторської заборгованості                                                                            тис. грн.

Дебіторська заборгованість обліковується за амортизованою собівартістю.        

Довгострокова дебіторська заборгованість на звітні дати відсутня. Резерви під очікувані кредитні збитки за поточною дебіторською заборгованістю в звітному періоді розрахований згідно облікової політики та склав 0,1 тис.грн.  Товариство проводить аналіз та оцінку рівня кредитного ризику за кожним фінансовим інструментом з використанням індивідуального підходу (крім дебіторської заборгованості за авансами виданими, яка буде погашатися товарами/послугами).

Розмір резерву під очікувані збитки за дебіторською заборгованістю

тис. грн                                          

Станом на кінець звітного періоду КУА володіє фінансовими активами, що не є простроченими та щодо яких відсутні ознаки зменшення корисності. До таких активів відносяться:

- грошові кошти та їх еквіваленти;
- кошти, розміщені на банківських депозитах;
- дебіторська заборгованість за договорами на управління активами;
- інші фінансові активи, що обліковуються за амортизованою собівартістю.

Кредитна якість фінансових активів оцінюється на підставі внутрішньої політики управління кредитним ризиком КУА та інформації про фінансовий стан контрагентів.
Для визначення кредитної якості використовуються такі підходи:

- для грошових коштів та депозитів - аналіз кредитного рейтингу банку, в якому розміщені кошти (рейтинг за національною шкалою не нижче [АА] або міжнародною не нижче [B]);
- для дебіторської заборгованості - перевірка виконання зобов'язань контрагентами за попередні періоди та відсутність негативної інформації;
- для інших фінансових активів - аналіз платоспроможності та фінансових показників контрагентів.

Таблиця . Кредитна якість фінансових активів, які не є ані простроченими, ані такими, за якими зменшено корисність

Станом на 31.12.2025 відсутні фінансові активи, за якими існують ознаки зменшення корисності або прострочення.

Кредитний ризик - ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації та дебіторська заборгованість.

Основним методом оцінки кредитних ризиків керівництвом Товариства є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги, фінансова звітність контрагентів та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов'язання. Товариство використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

- ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;
- ліміти щодо боргових зобов'язань одного контрагента (або асоційованою групою);
- ліміти щодо розміщення депозитів у банках.

У звітному періоді Товариство не мало фінансових активів, які б були прострочені або знецінилися.

На думку керівництва Товариства, виходячи з наявних обставин та інформації, кредитний ризик для дебіторської заборгованості Товариством визначений як дуже низький , тому кредитний збиток не визнаний (нижче рівня суттєвості). Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів та винагороди КУА буде оплачена протягом першого 1 кварталу 2026 року.

Станом на 31.12.2025  року Товариство має  депозит у розмірі 6352 тис. грн. зі строком повернення 15.03.2026 року. Очікуваний кредитний збиток при оцінці цього активу на дату балансу визнаний Товариством таким, що дорівнює нулю, а депозит відображено у складі поточних фінансових інвестицій.

До заходів мінімізації впливу кредитного ризику Товариство відносить:

- встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах;
- диверсифікацію структури активів;
- аналіз платоспроможності контрагентів;
- здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах Товариства простроченої дебіторської заборгованості.

У Товариства для внутрішньої системи заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків створені: система управління ризиками, внутрішній аудит (контроль).

Товариство використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

- ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;
- ліміти щодо боргових зобов'язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою);
- ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою;
- ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами .

Кредиторська заборгованість визнається як зобов'язання тоді, коли Товариство стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне зобов'язання сплатити грошові кошти.

Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак:

- Керівництво Товариства сподівається погасити зобов'язання або зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;
- Керівництво Товариства не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду.

Поточні зобов'язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов'язань.

Поточні зобов'язання оцінюються у подальшому за амортизованою вартістю. 

  Поточну кредиторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Товариство оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим.

Довгострокові зобов'язання -  це зобов'язання зі строком погашення більше 12 місяців на дату балансу. Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються  в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення цієї вартості залежить від виду зобов'язання та умов їх виникнення.

Непоточні зобов'язання.

Непоточні зобов'язання на 31.12.2025 р. складають:

тис. грн.

Поточні зобов'язання станом на 31.12.2025 р. складають

тис. грн.

Прострочена кредиторська заборгованість відсутня.

Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов'язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Інформація щодо недисконтованих платежів за фінансовими активами та зобов'язаннями Товариства в розрізі строків погашення представлена наступним чином

Протягом 2025 року Товариство не виступало стороною судового спору, або різного роду претензій, які б могли вплинути на фінансовий результат діяльності Товариства за звітний 2025 рік.

Забезпечення на оплату відпусток створюються на підприємстві за методикою, визначеною діючим законодавством. Розмір створеного резерву оплати відпусток підлягає інвентаризації на кінець року. Розмір відрахувань до резерву відпусток, включаючи відрахування на соціальне страхування з цих сум, розраховуються виходячи з кількості днів фактично невикористаної працівниками відпустки та їхнього середньоденного заробітку на момент проведення такого розрахунку. У разі необхідності робиться коригуюча проводка в бухгалтерському обліку згідно даних інвентаризації резерву відпусток.

Товариство орендує нежитлове приміщення, в якому знаходиться офіс, згідно Договору оренди №01/01/24-01 від 01.01.24 р. нежитлового приміщення (орендодавець ТОВ "УКРАЇНСКИЙ РОЗВИТОК ПЛЮС", ідентифікаційний код юридичної особи 33795432) строком до 30.11.26 р.   

 Ставка дисконтування на 01.01.2024 року - середньозважена вартість довгострокових кредитів  15 % річних.

Базова (основна) ставка податку на прибуток, згідно статті 136 Розділу III "Податок на прибуток підприємства" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-YI, зі змінами і доповненнями, у 2024 році становила 18 відсотікв, у 2025 році - 25 відсотків.

Заборгованість з податку на прибуток станом на 31.12.2025 року складає 8 тис. грн. Товариством прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці відповідно до п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України.

Постійні різниці в 2025 році відсутні.   

Представлення грошових потоків у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів.

Грошові кошти складаються з готівки в касі, на поточних рахунках та депозитів до запитання. Еквівалентами грошових коштів визнаються високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається, як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення. Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості на дату оцінки. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлена депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті та банківських металах здійснюється у функціональній валюті за офіційним курсом НБУ на дату оцінки.

Компанія має один основний  сегмент - управління активами ІСІ та забезпечення поточної діяльності ІСІ.

- Нові та переглянуті стандарти та тлумачення:

Розкриття інформації про вплив першого застосування нових стандартів, змін та тлумачень які набули чинності у звітному періоді.

Нові та переглянуті стандарти та тлумачення  

Стандарти, які прийняті, але ще не набули чинності, за рішенням керівництва Товариства - не застосовуються достроково. Вплив застосування цих стандартів на фінансову звітність за майбутні періоди в даний час оцінюються керівництвом. Товариство не очікує, що вплив таких змін на фінансову звітність буде суттєвим.